Перешкоди до ситуаційного аналізу  

Перешкоди до ситуаційного аналізу

При ситуаційному аналізі звичайно розглядають чотири види пе­решкод: фізичні; соціальні; психологічні; уявні.

Ступінь розуміння та подолання цих перешкод та їх наслідків може вказати, наскільки ефективним буде ситуаційний аналіз.

Фізичні перешкоди.Фізичними перешкодами є географічна величина та відстань. Це особливо зрозуміло, коли йдеться про фермерів, які розосереджені на значних відстанях від райцентру та, ОДИН ВІД ОДНОГО.

Було б набагато легше проаналізувати та визначити проблеми, пов'язані з господарською та виробничою діяльністю одного фер­мерського господарства, аніж загалом фермерів району.

Кількість факторів та взаємозв'язків геометрично зростає, коли ми переходимо від аналізу одного господарства до аналізу фермерів на території області. Якби навіть існувала реальна можливість визна­чити усі ситуації, їх вимір спричинив би занадто великі затрати.

Аналогічні перешкоди ми зустрічаємо і при роботі з індивідуальними власниками, які об'єднані в асоціації (наприклад, асоціація картоплярів чи садівників). Вони і територіальне розосереджені та і розміри їх господарств значно менші, - хоча в цьо­му випадку чисельність таких клієнтів може бути значно більшою.

Перешкоди соціального характеру.До цієї категорії відносяться норми, звички та соціальні ролі. Більша частина щоденної поведінки людей є звичкою, тому ми в основному не відображаємо, не аналізуємо і не визначаємо раціональність наступної дії в усьому, що ми робимо, і при цьому не визначаємо важливість систематичного аналізу ситуації.

Ключові посади людей можуть обмежувати проведення повного об'єктивного аналізу, оскільки посада людини часом "диктує" стиль її поведінки.

Іншими показниками соціальних перешкод є секретність, відмова від розуміння та цензура.

Психологічні перешкоди.Більшість перешкод при проведенні ефективного ситуаційного аналізу спрацьовують завдяки нашим індиві­дуальним обмеженням. Кожному з нас не вистачає певних знань, нави­чок. Дехто впевнений, що не може аналізувати абстрактні та неодно­значні ситуації, інші думають, що в них немає здібностей для виконан­ня таких завдань. Вони просять допомоги у спеціалістів, щоб визначити правильні запитання, розробити методи збору даних і інтерпретувати абстрактні, неконкретні та сумнівні дані та спостереження. Спеціа­лізації людини часто витісняють її розуміння інших сфер і посилюють їхні цінності та позиції, що заважає їм побачити інші перспективи.



Аналіз також обмежується недостатньою доступністю. Ніхто не може знати напевне про те, що дійсно діється в голові іншої людини. Незалежно від того, чи ми намагаємося перевірити чиїсь знання, чи виміряти думки чи позицію людей, ми тільки отримаємо показники то­го, що, можливо, у них на думці. Нам необхідно визнати обмеженість усіх таких даних.

Іншим видом перешкоди при проведенні аналізу є психологічна готовність до конкретних ідей і шляхів виконання, що служить своєрідним екраном для нових знань. Нова інформація, яка ніби фільтрується через цей екран сприйняття, має тенденцію посилювати значну частину минулої практики чи досвіду. Співробітники дорадчих служб повинні вміти використовувати свій попередній досвід так, щоб цей досвід не керував ними.

Уявні перешкоди.Міфи - це ті вірування, які не відповідають дійсності, але такі переконливі в нашому суспільстві чи роботі, що здаються реальними, і тому є впливовими.

Перший міф, який необхідно подолати, це твердження про те, що ситуаційний аналіз вважається рівним з оцінкою потреб. Дуже важли­во вийти за рамки цього міфу тому, що якщо оцінювати тільки потре­би, тоді можна легко відстежити причини проблем чи потреб, визна­чити необхідні ресурси та труднощі. Крім того, прирівнювання ситуаційного аналізу до оцінки потреб має тенденцію обмежувати аналіз до перших етапів програми. Більш пізні етапи програми потребують постійного ситуаційного аналізу тому, що ситуації постійно змінюються, особливо якщо програми починають мати якийсь ефект (вплив) на клієнтів.

Ситуації програми Екстеншн залучають більше людей, аніж про­сто визначених клієнтів і громад, для яких визначаються проблеми чи потреби. Визначення та залучення цієї іншої частини громади може призвести до подальшого розуміння і створити умови для прийняття запланованих програм.

Другим міфом є те, що ситуаційний аналіз складається виключно з визначення та збору фактів та статистичних даних, таких як соціальні та демографічні дані, взяті з перепису населення; кількість гектарів під якоюсь культурою, показники виробництва свинини, економічні тенденції і т.д. Усі вони є важливими кількісними даними, але самі по собі дані є абстрактними і не мають ніякого значення, до­поки не виникне питання у необхідності отримання конкретної відповіді чи визначення цінностей, до яких ці дані можуть мати відношення.

Інтерпретація або значення цифр випливає з контексту, цінностей, поставлених запитань і критеріїв, які оточують ці цифри. Одні лише цифри не можуть забезпечити розкриття значення та результатів практичної програми в ситуаційному аналізі.

В той час як багато співробітників Консалтингу не знають, де знайти відповідні дані для аналізу, іншим набагато легше зібрати дані, аніж інтерпретувати їхнє значення. Таким чином, ми часто звертаємося до більш прийнятого, хоч не дуже корисного, визначення ситуаційного аналізу - збір даних.

Третій міф про те, що ситуаційний аналіз може бути структуризованим, систематизованим і бути абсолютно логічним. Проте запропонована далі "модель" і структура збору даних є комбінацією структу­ри і гнучкості. Кроки цієї моделі можна використовувати в порядку, в якому вони подаються, а можна інтуїтивно.


8385779939140369.html
8385838139196497.html

8385779939140369.html
8385838139196497.html
    PR.RU™