Величина обтяжень

Величина різноманітних додаткових обтяжень, що сприяють максимальному вияву рухомості в суглобах, не повинна перевищувати 50 % від рівня силових можливостей м’язів, що розтягуються. Добре треновані спортсмени високої кваліфікації можуть застосовувати і більші обтяження.

Величина обтяжень значною мірою залежить від характеру вправ: при виконанні повільних рухів із примусовим розтягуванням обтяження досить значні, а при використанні махових рухів достатніми є обтяження масою 1—3 кг.

Інтервали відпочинку між окремими вправами мають забезпечувати виконання чергової вправи в умовах відновленої працездатності спортсмена. Тривалість пауз коливається в широкому діапазоні (від 15 с до 2—3 хв) і залежить від характеру вправ, їх тривалості, об’єму м’язів, втягнутих у роботу.

Гнучкість природно зростає до 14—15 років, але у різних суглобах вона має різну динаміку розвитку. При цьому у дрібних суглобах розвивається швидше, ніж у великих.

Амплітуда рухів у кульшових суглобах зростає до 13-ти років. Найвищий темп її приросту спостерігається з 7 до 8 та з 11 до 13 років. Надалі вона стабілізується, а у 16—17-річному віці починає прогресивно погіршуватися.

Високі темпи її природного приросту у дівчат спостерігаються від 7 до 8, від 10 до 11 та від 12 до 14 років, а в хлопців від 7 до 11 та від 14 до 15 років. Якщо не застосовувати вправи з розвитку, то вже у юнацькому віці амплітуда рухів майже в усіх суглобах починає поступово зменшуватися.

Отже, розвивати гнучкість доцільно від 7—8 до 14—15 років. Водночас застерігаємо, що форсований розвиток гнучкості без належного зміцнення м’язів, зв’язок і сухожиль може викликати розхлябаність у суглобах і, зрештою, порушення постави, що буває саме з цієї причини. Звідси — необхідність оптимального поєднання розвитку гнучкості та сили.


Короткий зміст оздоровчого заняття та правила


8390401475085739.html
8390449467968579.html

8390401475085739.html
8390449467968579.html
    PR.RU™