Прикладна етика: види та дилеми

Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого обґрунтування пов'язує з граничними можливостями людського життя, не виходячи за його межі. До того ж багато вимірів моральної практики не можуть обійтись без теоретичного осмислення, обґрунтування, моделювання та прогнозування.

Предметним полем прикладної етикиє якісно нове наукове завдання - інтелектуально осмислити соціальну реальність, в якій перестали домінувати традиційні механізми трансляції моральнісної культури.

Процедури запровадження прикладної етики не передбачають простого вивчення абстрактного змісту базових принципів і категорій моралі. Вона пропонує через спільне (робота в групах, підрозділах, організаціях) осмислення конкретних складних типових ситуацій підвищувати розуміння наявності морально-етичного виміру в них та уміння давати більш правильні оцінки і відповідно діяти.

Прикладна етика може прискорити подолання, знецінення таких проявів, як помста, кругова порука, різновиди групового егоїзму.

Види:

Біоетика— знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань передання життя, генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини. Основні дилеми: аборт, евтаназія, трансплантологія.

Екологічна етика–галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні та духовні аспекти ставлення людини до живої і неживої природи. Так, екологічна етика як професійна етика виступає своєрідною діяльністю з охорони природи еколога/органу/організації, що здійснюють контроль за станом навколишнього середовища.

ціннісні засади:

♦ вища цінність - це гармонія у відношенні "людина - природа";

♦ природа і людина - елементи єдиної системи;

♦ взаємодія людини з природою - це дія на природу, що обертається на взаємодію з природою;

♦ природа є суб'єктом взаємодії з суспільством;

♦ цінності розповсюджуються і на взаємини людей і на взаємини зі світом природи.

Основні концепції та напрямки екологічної етики: екоцентриські моделі, біоцентричні моделі, екобіоцентричні моделі, етика дикої природи.

Політична етика - галузь, аспект загальної етики, що досліджує моральні засади політики і влади у широкому розумінні), професійну етику суб´єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні).

Економічна етика — розділ науки, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до росту продуктивності праці і на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.

Юридична етика — це галузь вчення про етику, що досліджує роль і значення моральних принципів у сфері здійснення правосуддя і правоохоронної діяльності. Юридична етика регулює відносини суспільства та особи, а саме: етику суддів, слідчих, адвокатів.

За ознаками спеціалізації юридична етика поділяється на :

- Слідча етика, що досліджує та розвиває морально-етичні стосунки між слудчим та учасниками слідчо-оперативного процесу в робочий та поза робочий час;

- Суддівська етика, досліджує та розвиває спектр морально-етичних стосунків між суддею та учасниками судового процесу в час служби та поза службою;

- Адвокатська етика, що розвиває дослуджує морально-етичну поведінку адвоката з суддями, колегами, слдучими, клієнтами;

- Етика нотаріуса;

- Етика юрисконсультанта.


Категорії етики: ідеал

Поняття ідеалу вперше виникло в християнській моралі в результаті усвідомлення невідповідності між належним і сущим:
• гідністю людини і реальними умовами життя;
• виглядом земної людини і образом Ісуса Христа.
Християнська мораль як ідеал стверджувала образ мученика, аскета.
І. Кант писав: "Ідеал є те, до чого треба прагнути і чого ніколи не досягнеш", це "необхідне керівництво людському розуму".Ідеал, на думку Канта, незмінний для всіх часів, відірваний від реального життя. Ідеалом свободи є свобода духу.
В.Ф.Гегель стверджував, що ідеал:
• є протилежністю (?) Дійсності;
• розвивається через це протиріччя;
• реалізується в плодах діяльності світового розуму.
А. Фейєрбах вважав, що ідеалом є "суцільний, всебічний, досконалий, освічена людина".
Соціалісти-утопісти, вважали ідеаломправо людини на вільний розвиток, яке можливе лише в результаті ліквідації класової нерівності.
К. Маркс і Ф. Енгельс визначали моральний ідеал як складову суспільного ідеалу "звільнення пригнобленого класу революційним шляхом. Засновники марксизму вважали, що ідеал відображає розвивається дійсність:"Історія не може отримати остаточного завершення в якомусь ідеальному стані ... це ... рух ... з яким повинна узгоджуватися дійсність ".
Ідеал є ціннісним і імперативним поданням (затверджує безумовне, позитивний зміст вчинків), що визначає зміст добра і зла, належного і т. д.
Сучасна етика розглядає ідеал з позицій антропоцентризму. Моральний ідеал - це:
• універсальне, абсолютне, моральне уявлення про благо, належному;
• образ скоєних відносин між людьми;
• устрій суспільства, що забезпечує вчинені взаємини людей (суспільний ідеал);
• вищий зразок моральної особистості.
Особистий моральний ідеал людини- це прагнення до щастя, задоволеності життям Він повинен матисоціальну значимість. Аспекти особистого ідеалу:
• чуттєво-емоційний (подання про особисте щастя);
• розуміння мети й сенсу життя;
• мотиви діяльності;
• ставлення до інших людей.
Зміст ідеалу визначено соціальним середовищем. Формування ідеал, - це процес перетворення навколишнього середовища у внутрішній світ індивіда. В основі ідеалу можуть лежати індивідуальнаморальна програма, позитивний приклад і т. д. Основні функції ідеалу:
• визначення мети моральної діяльності людини;
• спонукання людини до моральних вчинків;
• об'єднання належного і сущого;
• визначення морального обличчя людини.
Моральний ідеал може бути заснований на соціальному ідеалі. Соціальний ідеал:
• визначає спосіб життя і діяльності суспільства;
• включає моральні установки;
• морально орієнтує суспільство



8391476707373934.html
8391508767342433.html

8391476707373934.html
8391508767342433.html
    PR.RU™